Броварківська дільнична лікарня
З 1959 року в Броварках існує дільнична лікарня. Спочатку її розмістили на базі існуючого до того в селі ФАПу. На той час на ФАПі працювали фельдшери Черепахін Володимир Миколайович, Ющенко Іван Лукич і акушерка Кравченко (Супрун) Мотря Павлівна . Неподалік від ФАПу розміщався колгоспний пологовий будинок , який займав частину приміщення , в іншій жила акушерка, а також приміщення аптеки (там де зараз живе Позивайло). Основу персоналу новоствореної лікарні склали працівники Лебехівсьої лікарні. З Лебехівки переселилась головний лікар Авдєєва Марія Семенівна, вона ж лікар-терапевт, Оленко Настя Федорівна – акушерка, Княжевич Оксана Савівна, Лелеко Марія Остапівна, Матвієць Анастасія Федосіївна – медсестри стаціонару, Хомець Олександра Антонівна – вакцинатор-дезінфектор, Шпортун Микола Васильович – конюх, Шпортун Антонина Йосипівна, Яременко Любов Іванівна, Тягнирядно Ліза Трохимівна – санітарки, Сухонос Килина Оксентіївна – повар. На початку 60-х Шпортун Микола Васильович після закінчення курсів при обласній СЕС (санітарно-епідеміологічній службі) призначений дезінфектором, Хомець Олександра Антонівна після курсів при Градизькій районній лікарні стала працювати лаборантом. Територія лікарні займала чималу територію (6 га) Розміщалась на місці сучасних садиб Іванових, Маркобогів, Литвишків, Журенків. Обмежувалась вулицями ім. Леніна(Різдвяна), Воровського і Макаренка.
В невеликому будинку, ближче вул. Леніна(Різдвяної) розміщалась амбулаторія, де вели прийом терапевт (Авдєєва М.С), зубний лікар ( 1962 р. – Литвинець В.І., з 1963 року Безсмольний А.Я., фельдшер Покотило Никифор Ілліч, лаборант Хомець О.А і акушерка Оленко Н.Ф. , з 1963 року Безсмольна Л.П. . Трохи далі, паралельно вулиці Леніна(Різдвяної) розміщався великий будинок стаціонару на два входи (до вулиці), виходи з кімнат всередині з’єднувались між собою коридором. В будинку стаціонару було родильне відділення на 2 ліжка, три палати: чоловічі і жіночі на 20 ліжок, невелика сестринська кімната. Було тісно, незручно як лікарям так і хворим. За будинком стаціонару був невеликий будинок в якому була квартира для медперсоналу (головного лікаря), кухня і пральня. Далі, ближче вул. ім. Макаренка розміщувалась конюшня (лікарня мала пару коней) і підсобне господарство (утримували свиноматку і поросят). Доглядали за підсобним господарством конюх Лобода Іван Тимофійович, кухар Сухонос К.О. Всі будинки були глинобитні з дерев’яною підлогою, пологове відділення з глиняною підлогою, під очеретяними покрівлями. Отоплювались грубками. Біля лікарні був великий садок (зараз це садиби Іванова, Маркобог), ще кілька десятиліть після того, як лікарня перейшла працювати в нове приміщення, говорили «там, де лікарський садок». В таких умовах лікарня працювала з 1959 по 1966 рік, доки не було збудоване приміщення нової лікарні.Окрім працівників, які були переведені з Лебехівки медичний персонал Броварківської лікарні поповнили молоді спеціалісти, прислані в село по державному розподілу: Безсмольна Лідія Павлівна (акушерка), Безсмольний Анатолій Якимович – лікар-стоматолог, лікар хірург – Коріндєвич Іван Степанович, медсестри – Кисіль Надія Іванівна, Кривенко Ніна Борисівна (в Пелехівщині завідувала ФАПом). Крім них працювали патронажні медсестри Славута (Бендрик) Марія Василівна, Велько Ольга Петрівна (з 1962 – перевели в радгосп «Червоний Партизан»), санітарний лікар Василенко Олександр Федорович, фельдшери Покотило Никифор Ілліч, Ющенко Іван Лукич ( працював на ФАПі 2 бригади, територія колишнього колгоспу «Серп і молот»), акушерка Кравченко М.П., санітарки Омельченко Марія Василівна, Пугач Ніна Андріївна, Савенко Лідія Олексіївна, Ранська Марія Дем’янівна, завгосп Ранський Федір Леонтович, шофер Михайлютенко Анатолій Євтихійович. Неподалік нового приміщення лікарні, що почало будуватись в 1961 році, для медичного персоналу переселеного з Лебехівки надавались ділянки для приватної забудови (по 15 соток, як службовцям, колгоспникам тоді виділялось 25 соток). Так по вул. Жовтневій (Чумацькій), яка прилягала до земель лікарні побудували будинки сім’ї Княжевич, Хомець, Покотило, Лелеко, пізніше Шпортун. Броварківська дільнична лікарня підпорядковувалась спочатку Градизькій районній, а пізніше Градизькій зональній лікарні, звідти ж фінансувалась. Обслуговувала крім жителів села Броварки жителів сіл Шушвалівка (радгосп «Червоний партизан»), Моцокопавлівка,Тимківка, Солодівка, Бугаївка, Петрашівка, Пелехівщина, Вишеньки, Посьмашнівка, Магерівка, Кирияківка, Неходівка. Броварківській дільничній лікарні підпорядковувались ФАПи: в с. Броварки (на території колишнього колгоспу «Серп і Молот», пізніше 2-ї бригади колгоспу «Ленінець») – фельдшер Ющенко Іван Лукич, акушерка Кравченко Мотря Павлівна (з 1967 року ставка акушерки там була скорочена і Кравченко М.П. перевели працювати на ФАП с. Петрашівки); с.Тимківка (фельдшер Мельник Тетяна Миколаївна), с. Бугаївка (фельдшер Яцечко Кіндрат Іванович, акушерка Рудь Марія Григорівна, фельдшер Бугай Марія Володимирівна, Гладирь Анатолій Іванович), с. Петрашівка (фельдшер Єршов Михайло Михайлович, акушерка Кравченко М.П.), с. Солодівка (фельдшер Гончаренко Володимир Григорович),с. Пелехівщина (фельдшери Кривенко (Білаш) Н.Б , пізніше Чіп Василь Павлович), с.Кирияківка (фельдшер Опара Вадим Васильович, Кривенченко Євдокія Олексіївна акушерка ФАПу і колгоспного пологового будинку, який працював до 1961 року). Відкриття приміщення нової лікарні було приурочене до 50-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції (як до речі й інших новобудов села). Про це свідчить меморіальна табличка на будівлі. Приміщення було закінчене достроково і 7 листопада 1966 року лікарня відсвяткувала новосілля. В новому приміщенні була передбачена амбулаторне і стаціонарне відділення, які були зв’язані між собою, та родильне відділення з окремим входом. Лікарня мала централізоване опалення, котельню, підсобне господарство, погріб для зберігання овочів, які по рознарядці мало надавати державній лікарні місцеве колективне господарство «Ленінець». В амбулаторії вели прийом лікар-терапевт Авдєєва Марія Семенівна, лікар-хірург Коріндевич Іван Степанович (в лікарні з 1964року (закінчив Чернівецький Університет, кафедра медицини, в 1966 році – курси хірургів), санітарний фельдшер Василенко Олександр Федорович, зубний лікар Безсмольний Анатолій Якимович, фельдшер Покотило Никифор Ілліч, акушер Безсмольна Лідія Павлівна, патронажна медсестра Славута (Бендрик) Марія Василівна, пізніше Никопоненко Надія Іванівна, лаборант Рець (Безверха, Дудник) Ганна Микитівна (лабораторія почала працювати в 1964 році, з 1982 року лаборантами працюють Левенко Наталія Вікторівна, Білаш Тетяна Григорівна), амбулаторна санітарка Покотило Софія Пилипівна, лаборант рентген кабінету Коріндевич Людмила Михайлівна (рентген кабінет був створений в 1964 році, оснащений рентгенапаратом РУМ-4, припинив свою діяльність в 1985 році), санітарка рентген кабінету (0,5 ст.) Семененко Антоніна Кирилівна. Стаціонарне відділення було розраховане на 25 чоловік мало 8 палат: одна дитяча, чоловічі і жіночі. В ньому розміщалась їдальня, медсестринська кімната, стерилізаційна кімната, операційна. В стаціонарі працювали: старша медсестра Хомець Олександра Антонівна (вона ж була акушеркою стаціонарного родильного відділення), медсестри: Княжевич Оксана Савівна, Лелеко Марія Степанівна, Артюх (Дяченко) Антонина Андріївна, Матвієць Анастасія Федосіївна, Никопоненко Надія Іванівна, Білаш Ніна Борисівна (операційна медсестра). Обслуговуючий (немедичний персонал ): кладовщик (сестра хазяйка) Пащенко Катерина Дмитрівна, повар Діхтярьова Анастасія Василівна, посудомийка Чуприна Антонина Климівна (пізніше Омельченко Віра Петрівна). Родильне відділення було розміщене в одному крилі з стаціонаром, але мало окремий вхід, санпропускник, передродову палату, родильну залу, дитячу палату. Обслуговувалось персоналом стаціонару. Лікарня мала господарський двір. В окремому підсобному приміщенні були: котельня (лікарня мала централізоване опалення – кочегар Овчаренко Костянтин Іванович, пізніше Бугай Іван Артемович), гараж (в лікарні була машина з будкою для дезінфекції, іноді нею користувались при перевезенні хворих, та найчастіше нею виїжджали на ліквідацію осередків інфекційного враження – туберкульоз, дизентерія , дезінфектор Шпортун Микола Васильович, шофер Кравченко Микола Тимофійович), пральня (пралі Парена Віра Григорівна, Черепахіна Людмила Миколаївна, Савенко Лідія Олексіївна), стерилізаторська (там стояв автоклав для стерилізації, обслуговував його Шпортун Микола Васильович, на той час він закінчив курси), мертвецька (морг). В лікарні тримали підсобне господарство (свиней), саджали город. При потребі допомагали колгоспу в забезпеченні лікарні продуктами. До середини 70-х років на території колишньої лікарні утримували коней, якими користувались об’їжджаючи пацієнтів, для транспортування хворих, господарських потреб. Конюх Удова Степан Матвійович, пізніше Приступ Григорій Іванович, Хомець Федір Андрійович. Перша спеціалізована машина швидкої допомоги з’явилась десь приблизно в 75-6 році, перший шофер Стовбур Микола Іванович. В 1971 році лікар-хірург виїхав з села і операційне відділення в лікарні закрили, а обладнання вивезли. В 1972 в лікарню була направлена лікар-терапевт , випускниця Чернівецького університету (Медичний факультет) Щербань (Безверха) Марія Миколаївна , вона ж займає посаду головного лікаря Броварківської дільничної лікарні. В 1976 році було закрите родильне відділення в лікарні (за спогадами, першою дитиною народженою в новій лікарні був Никопоненко Серьожа (грудень 1966 року) – мама Никопоненко Надія Іванівна, останньою – Білаш Таня (1976 рік) – мама Білаш Антонина Іванівна). Як стверджували тоді – для покращення надання допомоги при родах і в зв’язку з відкриттям нової Глобинської районної лікарні. Вся акушерсько-гінекологічна служба сконцентрувалась в Градизькій районній лікарні №1. На той час була прокладена дорога з твердим покриттям, яка з’єднувала Броварки з Градизьком і доставляти хворих стало легше. Та для термінових випадків родильне відділення деякий ще час працювало.
В 80-х роках лікарня поповнилась молодими спеціалістами: Гуска Олександр Дмитрович (терапевт), Семенченко Катерина Яківна (фельдшер), Тимченко Алла Миколаївна (медсестра стаціонару),Магда (Шпортун) Лідія Миколаївна (патронажна медсестра), Білаш Тетяна Григорівна (медсестра,лаборант), Коваленко Ольга Юріївна (фельдшер), Лисенко (Литвишко) Любов Павлівна (медсестра стаціонару, старша медсестра, медсестра зубного та маніпуляційного кабінету), Бабич Світлана Валентинівна (медсестра фізкабінету), Борщ Тетяна Леонідівна (лікар-стоматолог, головний лікар). 1982 році відкрито ЕКГ-кабинет (електрокардіограми). В 1985 році в лікарні перестала працювати рентген установка (на той час її обслуговував Голубничий Василь Миколайович).
В 90-і роки лікарня поповнюється спеціалістами – Крикунова Інна Григорівна (педіатр, терапевт), Домницька Катерина Андріївна (медсестра), Рудченко Наталія Анатоліївна (лаборант), Ротко Наталія Володимирівна (медсестра стаціонару), Покотило Лариса Володимирівна (патронажна медсестра), Покотило Тетяна Гаврилівна (санітарка амбулаторії), Курочка Жанна Іванівна (медсестра), Підпурна Лідія Олександрівна (акушерка). 24 грудня 2003 року Броварківська дільнична лікарня була реорганізована в Броварківську медичну амбулаторію.
