Світ тримається на людях, які життя своє присвячують одній справі і не зраджують собі ніколи. Скільки таких людей ми знаємо і пам’ятаємо – не перелічити. іноді дивуєшся , як щедро природа наділяє деяких з них , коли наділяла мистецькими здібностями Григорія Леонтійовича Плиску, сина простих колгоспників із Глобиного.
Народився Григорій Леонтійович Плиска в березні 1940 року. Любов до музики та народних пісень виплекалася ще з дитинства, коли хлопець чув спів найрідніших людей – мами, тата, бабусів та дідусів. Григорій, як і його два брати та дві сестри, змалку теж любив співати. У шепоті вітру і шумі дощу чув неповторні мелодії, навколишній світ сприймав через призму звуків, що самі собою складалися у музику. Саме тоді хлопець почав мріяти про музичну освіту. Його тато, крім співочого таланту, мав хист до малювання, вмів робити музичні інструменти – скрипки, гітари. Це батькове захоплення неодноразово рятувало родину у скрутні роки, воно ж допомогло Григорію обрати майбутню професію.
Після закінчення Глобинської десятирічки, юнак навчався на річних курсах працівників художньої самодіяльності у Полтаві. Саме тут навчився грати на баяні. Повернувшись після навчання дому, працював у колгоспі ім.. Куйбишева керівником художньої самодіяльності. Згодом Григорія запросили до районного будинку культури працювати хормейстером і баяністом. Закоханість у музику, палке бажання самому опанувати це високе мистецтво породили рішення вступити до полтавського музичного училища на диригентсько-хоровий факультет. Вчився Григорій відмінно, був найкращим учнем училища, за це отримував іменну стипендію ім. М.Лисенка. Музучилище закінчив з червоним дипломом.
Навчаючись, Григорій Леонтійович працював з хоровим колективом одного з навчальних закладів обласного центру. Нині з теплотою і вдячністю він згадує своїх перших хористів , адже успішні виступи колективу були першим визнанням його високої професійної майстерності як хормейстера.
Повернувшись до Глобиного, Григорій Плиска почав працювати у музичній школі викладачем , керував хоровим колективом при районному будинку культури. Згодом став керівником хорової капели, що була створена при Глобинському цукрокомбінаті.
Для того, аби ще більше вдосконалювати свої знання та здібності, Г.Л.Плиска вступив до Харківського інституту мистецтв ім. В.Короленка, по закінченні якого отримав диплом за спеціальністю диригент хору. (В.Сусід Музика і пісня – його життя)
Серед хорових колективів з якими Георгію Леонтійовичу довелося працювати: хори районної лікарні, райспоживспілки, будівельного управління, хор ветеранів в районному Будинку культури, жіночий вокальний ансамбль доярок, хори в Бугаївці, Горбах, Манжелії, Пузиковому, Опришках, Ламаному, Броварках.
Окрім хормейстерської діяльності , Григорій Плиска займався викладацькою діяльністю6 викладачем Бугаївської музичної школи по класу баяна, очолював Глобинську та Манжеліївську музичні школи, викладав там сольфеджіо, музичну літературу, вів хорові класи, був викладачем по класу баяна.
Чимало разів Григорію Леонтійовичу на важливих святкових заходах доводилося керувати зведеними хорами. Глядачі були в захваті від того , коли величезна кількість хористів , слідкуючи за вправними рухами диригента , ставала ніби єдиним монолітом, зачаровувала слухачів потужною звуковою палітрою, була сповнена спільним поривом у виконанні поставленого творчого завдання. У цих виступах хористи ніби були пов’язані невидимими енергетичними імпульсами , відчуттям і бажанням не підвести свого керівника. Ці гармонійність та злагодженість і були головною запорукою успіху виступів хорових колективів, якими керував Григорій Плиска.
За час своєї творчої діяльності Григорій Леонтійович провів більше 2000 концертів , підготував величезну кількість партитур. Як підсумок його багаторічної , нелегкої праці стали підготовлені до друку дві чудові книги, в яких зібрано чимало музичних творів місцевих самодіяльних авторів , розписано партитури народних пісень, почутих від різних виконавців у селах району , є власні твори майстра
За своє творче життя, за значні успіхи у праці Григорій Леонтійович Плиска нагороджений величезною кількістю грамот та дипломів, має грамоту Міністерства культури України. Він – лауреат ІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості , ветеран праці, відмінник культосвітньої роботи.
Добрий організатор, мудрий керівник, багатогранний, талановитий і творчо обдарований музикант, ерудований фахівець-хормейстер, він живе одним життям з рідною Україною, чуйно вслухаючись у биття її пульсу. Влада музики над ним безмежна і до цього часу.
«Його життя – велика розгорнута книга про служіння мистецтву, багатий внутрішній світ і велике подвижництво, бо й справді, віддати улюбленій справі понад п’ятдесят років – це нелегко і дуже відповідально. Впродовж багатьох років Григорій Леонтійович здійснює високу місію власного буття на землі – робить світ і людей кращими, добрішими, спроможними відчути красу і неповторність музики велич пісні.
З кінця 80-х років і до 2005 року працював з Броварківським народним хором. Під його керівництвом хор тричі захистив своє звання «народний», прийняв участь у багатьох концертах, в тому числі і в складі зведеного хору на різноманітних фестивалях, святах ( в Гриньках, Градизьку («Пісенне джерело»). Серед багатьох пісень створених композитором – «Гімн Броварок», до якого Григорій Леонтійович написав слова і музику. Вперше виконана на День Незалежності в 2012 році.
(Використано матеріали статті В.Сусід “Музика і пісня – його життя” та післямови до книги Г.Плиски “Мелодія серця”)
