Генерал-майор.
Народився Терентій Михайлович 10 листопада 1901 року в с.Броварки Глобинського району в селянській родині. У 1912 році закінчив Броварківську церковно-приходську школу, потім 7 класів Пирогівської школи. У 1919 році поступає, а в 1921 закінчує Полтавський інститут народної освіти. Після закінчення інституту вчителює у Мозоліївській сільській школі, потім працює у Градизькому волвиконкомі. У серпні 1922 року призваний до Червоної Армії. Службу проходив у Петрограді спочатку рядовим, а потім учителем полку. 3 серпня 1923 року учитель окремої корабельної роти, а згодом окремого корабельного батальйону в Кронштадті. З 1925 по 1929 рік він старший політрук, командир рот Кронштадтського стрілецького полку. З 1929 по 1930 рік Терентій Михайлович навчається у Москві на військових курсах “Выстрел”. Після навчання служить і у частинах Кронштадтського гарнізону на посадах командир роти, начальника полкової школи, командира навчального батальйону, помічника командира стрілецького полку по стройовій частині, начальника штабу стрілецького полку, командира Першої особливої бригади морської піхоти. У 1939-1940 році Терентій Михайлович бере участь у війні і Фінляндією, де за мужність і героїзм нагороджується орденом Червоної Зірки. Велику Вітчизняну війну Т.М.Парафило зустрів па посаді Командира Першої особливої бригади морської піхоти в м. Койвісто Ленінградської області. Ця бригада була створена в рамках здійснення плану з умовною назвою “С.3-20”, підписаному 25 листопада 1940 року народним комісаром оборони СРСР Маршалом Радянського Союзу С.К.Тимошенком і начальником Генерального штабу Червоної Армії К.А.Мерецковим. У книзі Віктора Суворова “Тень победы” є таке речення: «…..В 1940 году на Балтике была сформирована 1-я бригада морской пехоты под командованием матерого советского диверсанта полковника Терентия Парафило.” З перших днів війни в боях на території Естонії, пізніше, будучи командиром 7-ї бригади морської піхоти, він воює на Ленінградському фронті. В цей період нагороджується орденом Червоного Прапора. З травня по грудень 1942 року Т.М.Парафило – слухач військової академії імені Ворошилова в Москві. Водночас за дорученням Ставки Верховного Головнокомандуючого в м.Раменському Московської області формує і командує 5 повітряно-десантним корпусом, реорганізованим у 7- му повітряно-десантну дивізію. 24 червня 1943 року в бою за м.Липецьк комдив 7-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії генерал-майор Т.М.Парафило був смертельно поранений. Похований у м.Раменському. Воїни дивізії, визволивши рідне село комдива Броварки, зайшли до хати і першими повідомили батьків про смерть сина.
Із книги Григор’єва В. “Роде наш прекрасний. Історія Глобинського району в особах”.
