Про подвиг нашого земляка, уродженця села Шушвалівка колишнього Градизького району, а нині Глобинського, Петра Тихоновича Тарана російський поет Лев Ошанін присвятив такі рядки свого
вірша “Сын Украины»:
Он не сдался, не повержен,
Он к прориву ищет путь,
Колья проволоку держат
В землю врытые по грудь.
И, собрав в руках до боли,
Силу буйную свою,
Он раскачивает колья,
Как деревья на корню.
Наклоняет, ломит, вертит,
Понял он – нашелся ход,
И навстречу верной смерти
В полный рост с земли встает…
Петро Тихонович свій героїчний подвиг здійснив 9 травня 1943 року в бою за висоту 204, 3 на підступах до міста Анапа. Він першим увірвався у ворожі окопи і гранатами знищив кулеметну точку і 19 фашистів. Але бійцям його роти не давала можливість успішно наступати сильно укріплена оборонна лінія противника з кількома рядами колючого дроту. Відділення сержанта Тарана одержало завдання зробити прохід у дротяних загородженнях. Ножиць у бійців не було. Вони використовували саперні лопатки і сокири. Фашисти виявили бійців і відкрили по них сильний вогонь. Долі секунд вирішували успіх операції, і тоді Петро Тихонович розхитав кілки із дротом, вирвав їх із землі і з богатирською силою підняв два прольоти дротяного загородження. Повз нього пробігали бійці, а він стояв, високо піднявши над головою кілки, обплутані колючим дротом. Отримавши два поранення, безстрашний прикордонник разом з бійцями кинувся в атаку. Вогнем з автомата і гранатами знищив ще десять фашистів, а коли скінчилися патрони, пустив у хід приклад автомата. На очах у друзів він упав, підкошений ворожою кулею.
Бойовий побратим П.Т. Тарана Іван Федорович Душка написав батькам Героя – Ганні Трохимівні та Тихону Аврамовичу – такого листа:
«Повідомляю вам про те, що ваш син Таран Петя загинув смертю хоробрих в боях за Кубань. Поховав я його під станицею Кримська. Йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Прошу вас, товариші батьки, не сумуйте, ми відплатимо ворогу за смерть вашого сина. Про нього написано в книзі під заголовком «Гордись, Україно». Порошу надіслати відповідь на мого листа, щоб я знав, що ви сповіщені. Він просив мене: якщо я загину, то ти, Ваня, повідом рідних».
Прізвище Героя Радянського Союзу П.Т.Тарана навічно зараховано до списку військової частини. Указом Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР від 30 листопада 1972 року ім’ям П.Т.Тарана названа прикордонна застава Пришибського прикордонного загону, в якому служив він до війни. Після передислокації загону в місто Нальчик наказом ФСП Росії від 4 травня 1995 року ім’ям Героя-прикордонника названо прикордонну заставу Верхня Балкарія Нальчикського прикордонного загону.
Уродженець Шушвалівки Олександр Іванович Кльова все своє життя працював водієм у Росії. Одного разу, коли він повертався з відрядження, звернув увагу на пам’ятник, що стояв на узбіччі. Він зупинив машину і підійшов до нього. І який він був здивований, коли на монумент, прочитав ім’я Петра Тихоновича Тарана, свого земляка. Згодом Олександр Іванович дізнався, що саме на цьому місці Петро Тихонович здійснив свій подвиг. Відтоді часто він приїжджає до меморіального комплексу Ямало-Не-нецького прикордонного округу, аби вшанувати пам’ять Героя.
Уродженець Броварок Леонід Борщ служив на прикордонній заставі, яка носить ім’я Героя Радянського Союзу П.Т.Тарана. Він розповідав своїм друзям по службі про свого земляка – Героя.
