Броварки – село, центр одноіменної сільради, розташоване на північно-східному узбережжі Кременчуцького водосховища, за 35 км від Глобиного та за 150 км від обласного центру. В селі 855 дворів з населенням 2581 чоловік; по сільраді 1386 дворів , населення 4925 чоловік. Броварківській сільраді підпорядковані села : Лужки, Петрашівка, Солодівка, Тимківка, Черепахівка, Шушвалівка.
Назва села походить від земляних валів, буртів, що звались броварками і влаштовувались для штучного добування селітри. Засноване в середині ХVІІ століття і входило до Лубенського полку. З 2-ї половини ХІХ століття – волосний центр, пізніше в складі Мозоліївської волості Кременчуцького повіту.
В дожовтневий час трудове селянство Броварок терпіло від малоземелля. Кращі землі були власністю поміщиків і куркулів.
Напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції в селі була однокласна церковно-парафіальна школа та двокласне земське училище, в яких навчалося кілька десятків учнів. Ніяких медичних закладів у селі не було.
Радянську владу в Броварках установлено на початку лютого 1918 року. Ревком очолював місцевий бідняк С.М.Лобода. Він же був першим головою сільради, після визволення села від денікінців.
В червні 1920 року в селі організовано комітет незаможних селян. Партійна організація (кандидатська партійна група) вперше виникла у 1921 році, яку очолював С.Я.Опанасенко. В цьому ж році було створено і комсомольську організацію, секретарем якої став І.М.Коваленко..
1923 року Броварки ввійшли до складу Градизького району Кременчуцького округу, а з 1963 року – в складі Глобинськогь району Полтавської області. На шлях колективного господарювання жителі села почали переходити ще з 1928 року. Докорінно змінилось село і життя його людей за Радянської влади. Нині Броварки колгоспне село. Колгосп «Ленінець», що об’єднав жителів сіл Солодівки та Петрашівки, високорозвинене господарство, добре оснащене передовою технікою. Має 27 тракторів, 21 комбайн різного призначення, 35 вантажних автомобілів, 13 кормо-переробних машин та багато іншої техніки.
В господарстві понад 2 тисячі голів великої рогатої худоби, у т.ч. понад 600 корів, більше як 1 тис. свиней та багато іншої дрібної худоби та птиці
Трудівники артілі збирають сталі врожаї до 25-27 цнт пшениці з гектара, по 41-47 цнт кукурудзи, картоплі в окремих бригадах по 130 цнт і цукрових буряків по 330 цнт з гектара. Прибутки колгоспу за 1966 рік становили 1 млн. 100 тисяч крб. , а неподільні фонди – близько 1 млн. крб..
Колгосп має олійницю, пилораму, цегельню. В селі працює сепараторний пункт Градизького молокозаводу. Броварківське рибне господарство має 15 ставків, площею 1520 га. У 1965 і 1966 роках тут виловлено 4.5 – 5 тисяч цнт риби.
Значно змінився вигляд села, особливо за радянські роки. Більшість трудівників села живуть у нових 3 кімнатних будинках, у яких звучить радіо, горить електричне світло. В селі прокладено понад 400 метрів асфальтових тротуарів, 2 км дороги з твердим покриттям, проведено водопровід, споруджено стадіон, насаджено 2 сквери. Кращими спорудами в селі є приміщення середньої школи, Будинок культури, лікарня на 35 ліжок та багато інших.
Про зростаючий добробут та культуру жителів Броварок свідчить те, що трудівники села мають понад 100 телевізорів кількасот приймачів і радіол, 150 мотоциклів, близько 200 велосипедів, пральні та швейні машини. Близько 3 тисячі примірників газет та журналів передплачують жителі села.
Докорінно змінився освітній склад трудівників Броварок. В селі проживає понад 170 спеціалістів з вищою освітою (вчителі, лікарі, агрономи та інші), та близько 400 з незакінченою середньою, серед них 200 механізаторів.
З 9 вересня 1941 року по 27 вересня 1943 Броварки були окуповані фашистськими загарбниками. Хоробро билися з ворогами на фронті і в тилу Броварчани. Близько 600 чол. пішли на фронт,360 з них загинули смертю хоробрих, серед них Герої Радянського Союзу П.Ю. Атамановський та П.Т. Таран, генерал-майор Т.М.Парафило. Нині в селі живе 228 учасників Великої Вітчизняної війни, нагороджених орденами і медалями Союзу РСР.
Скачати електронний варіант книги “Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область“(50 мб).