Хоча колгосп «Ленінець» – господарство багатогалузеве ( на його ланах зріють не тільки дорідні врожаї зернових, вирощують тут і овочі, і квіти, і тютюн, а на тваринницьких фермах самих тільки корів 1120 голів, а ще ж є свині і вівці, гуси і кури…), проте у Глобинському районі він вважається передусім …буряковим. І не тому, що під буряки в цьому господарстві відведено найбільшу в районі площу -781 гектар, а скоріше тому, що бурякові плантації незмінно дають тут щедрі врожаї. Досить сказати, о свою п’ятирічну програму по вирощуванню солодких коренів «Ленінець» виконав за три роки!
Голова артілі Гнат Кузьмич Магда(його ви бачите на знімку) – з тих людей, котрі не мислять свого життя без колгоспного лану, без щоденної цілоденної праці на ньому, котрі щасливо поєднують у собі талант прекрасного організатора й не менш прекрасного спеціаліста, але котрі…дуже не люблять говорити про свою особу. Скромність не полишала цю людину навіть на вершині її трудового й життєвого шляху…
Одначе Гнат Кузьмич радо розкаже вам про своїх друзів-односельчан – хліборобів і буряководів, механізаторів і тваринників – тих, чиєю звитяжною працею створюється достаток і добро не лише в кожній селянській оселі – в усій країні.
– Справжніми героями цьогорічних бурякових жнив , розповідає він ,- стали у нас брати ілля та Михайло Хрієнки. Удвох вони зібрали комбайном урожай на площі 276 гектарів – це більш як третина всього нашого бурякового лану! Такими людьми не можна не пишатися! І взагалі скажу, що трудівники нашої артілі – не просто працьовиті, а закохані в своє діло люди. Тож усе, чого ми досягли сьогодні, є плід їхньої любові до рідної землі. А – чого саме досягли ми, про те хай розповість вам секретар парторганізації колгоспу Олександр Магда – у нього це краще виходить…- ухилився від дальшої оповіді голова.
– Гм, цікаво: Магда – голова, Магда – парторг…
– Та ні! – сміються обидва. Ми не родичі. Просто місцевість наша, крім усього іншого, ще й на Магд багата: у нас їх тут. Як буряків у полі! Однофамільці ми і не більш… Отож давай, Олександре Олександровичу, тобі слово, – підморгує жартома Гнат Кузьмич: – виручай родича!
І Олександр Магда, колгоспний парт секретар, помітно молодший від свого однофамільця, з могутньою статурою чоловік ( колишній моряк-чорноморець!), без ніякої тобі «попередньої підготовки», без жодних записничків чи «шпаргалок», одним духом виповів усе, чим славен сьогодні колгосп «Ленінець»… Що дає він нині з кожного гектара 46,3 центнера зернових, 438 центнерів буряків, майже 3000 кілограмів молока на кожну корову… Щорічний прибуток артілі – 3 з половиною мільйонів карбованців , а рентабельність господарства – 40 відсотків… Що в колгоспі –12 зернових комбайнів, 3 бурякові комплекси, 57 автомашин, 56 тракторів… Що лише за минулу п’ятирічку і 3 роки нинішньої колгосп збудував будинок культури ( у селі Броварках, де знаходиться правління артілі), клуб у селі Петрашівка, середню школу, дитячі ясла-садок, їдальню, готель, три магазини, дві лазні, пожежне депо, механічну майстерню, авто гараж, млин, олійницю, проклав 17 кілометрів шляхів з твердим покриттям. У Броварках споруджено меморіал загиблим воїнам. У Кирияківці створено народний музей, будується ще один будинок культури…
Збудовано, створено, прокладено, будується… В цих, так часто вживаних Олександром Магдою словах,- відлуння биття повнокровного пульсу щедрого на трудові звитяги і здобутки життя трудівників українського села, наших славних хліборобів і хлібодарів.