В 1923 році з ініціативи селянського комітету незаможних селян, головою якого був Пилип Захарович Ріжко, при підтримці молоді почав діяльність селянський будинок.
Керувала роботою сел. будинку одна з перших активісток села Орина Яківна Білан. У цьому першому сільському клубі проходили голосні читки газет і літератури, організовувались вечори відпочинку, було створено струнний оркестр. Самодіяльні митці села – учитель Т.І.Гриценко, Х.М.Коваленко, Н.О.Малько та інші уже в цей час ставили п’єси для селян, які мали в глядачів великий успіх.
Пізніше клуби ( або, як їх частіше називали, “сільбуди”) були організовані у кожній артілі села (“Серп і молот”, “Нове життя”, “Комсомолець України”). Розміщались вони у пристосованих приміщеннях, здебільшого у так званих «куркульських» хатах. Глуха стіна будинку була пристосована під сцену (невеликий дерев’яний поміст та завіса, зшита з кусків ситцю); по будинку ставили ослони, лави, які при потребі виставлялись рядами чи попід стінами. В сільбудах збирали колгоспні збори, проводились лекції, виступали місцеві артисти та приїжджі гості, показували кіно. В 20-і роки були популярні театральні колективи. Як згадувала Колісник Ганна Савівна, ставили вистави Т.Г. Шевченка «Назар Стодоля», І.Котляревського «Наталка Полтавка», С.Васильченка «На перші гулі» та ін.. Акторами були: Коваленко Євгенія Савівна, Коваленко Віра Григорівна, Лободенко Настя Омелянівна, Ріжко Оляна Пилипівна, Коваленко Іван Михайлович, Коваленко Ганна Михайлівна та ін.(«Серп і молот»).
Раз в тиждень з Градизька (тоді районного центра ) привозили кіно. На стіну вішали біле простирадло, кіномеханік коментував кіно (якщо було німе). По неділях були танці. Популярними були полька, кроковяк, гопак, «во саду ли, в огороде..» та інші танці. Серед музичних інструментів використовували гармошку (їх робили в Градизьку), мандоліни, гітари, балалайки, скрипки.
Вечорами молодь збиралась в сільбуді потанцювати, поспілкуватись, поспівати, пограти. При сільбудах були й гуртки лікбезу (ліквідації безграмотності), читальні.
Післявоєнні клуби все так же тулились в уцілілих за війну просторих хатах і служили здебільшого для перегляду кіно чи проведення колгоспних зборів. Окрім приклубних читалень з кількома десятками книг, здебільшого творів Сталіна І.В., Леніна В.І. та партійних документів, з’явились колгоспні бібліотеки, куди з наряду за якусь частину вихододня направлялись здебільшого молоді жінки, які були нездатні за станом здоров’я до тяжкої колгоспної роботи. В кінці 50-х на початку 60-х років в клубах працювали завклуби Суховій Н., Полівара К.Д., Покотило В., Покотило І.Т., та бібліотекарі – Покутня М.С., Коваленко В.С., Могилкіна Н.Є., Малько С.Ф.
Так згадує про сільський клуб на початку 60-х років вже об’єднаного колгоспу «Ленінець» (на територій колишньої артілі «Нове життя») В.Покотило в одній зі своїх статей (на час спогадів – головний редактор районної газети): «Працював я тоді завідуючим клубом. Ну який це клуб. Звичайна велика хата, мабуть колись розкуркуленої сім’ї. Більярд, шашки, доміно, кінопересувка – отаке життя. Розпорядок роботи – до 23-00. А хлопцям цього замало. Бо куди їм подітися, телевізорів ще не було…» (Зоря Придніпров’я. -1990 . – 22 грудня)
За спогадами очевидців та й поодинокими публікаціями в районній газеті можна зробити висновки, що з художньою самодіяльністю в клубах с. Броварки ситуація була не найкраща.
І.Лоза, тоді завідуючий відділом культури Глобинського району, в статті «Зростає майстерність самодіяльних митців» писав : «…Викликає тривогу той факт, що деякі керівники клубів не виявляють належної активності в організації роботи гуртків художньої самодіяльності, в піднесенні їх виконавської майстерності… В результаті художня самодіяльність клубу не прийняла участь в районному огляді-конкурсі… це стосується і завідуючих Манжеліїївським, Броварківським, Рублівським клубами тт. Цимбала, Чорнявського, Аністратенка.» («Зоря комунізму». – 1964. – 10 березня).
В 1964 році один з сільських клубів (колишнього колгоспу «Нове життя» ) згорів, і залишилось лише два клуба на село.
До того ж часу стосуються спогади колишніх учнів Броварківської СШ, про підготовку концертів до свят і виступи з ними в клубах. (Бабак Є.Г.)
(Історія сільбудів відтворена за спогадами та газетними публікаціями)