1 грудня в Броварках відбулася визначна подія.

Не кожного дня в селі відкривають меморіальну дошку, не кожна меморіальна дошка присвячена людям, які знані у всій Україні.

Сто років тому, холодного і морозного першого дня зими у родині Іларіона Івановича Майбороди народився наймолодший син, якому вдалося вижити в усіх перипетіях ХХ століття, і не лише вижити, а створити музику до пісень, які по праву вважаються народними. Пройшли роки, а «Пісня про рушник» і по сьогодні звучить, як гімн материнській любові, оберегу-рушнику .

Це велика несправедливість, що досі на Полтавщині не було жодного місця, де б вшановувалась пам’ять нашого знаменитого земляка.

Понад тридцять років минуло з того часу, коли, як згадував В. Григор’єв у своїх спогадах, йшла мова про відновлення батьківської хати Майбородів. Нині від самого, колись квітучого, села Пелехівщина залишилось одне кладовище. Мову вели і про музей. Років з десять тому в гіркому вірші іншого нашого земляка О.Домницького прозвучало нарікання, що немає ніде навіть нагадування про те, що в наших краях народилися такі знамениті митці («Композиторів, скажіть, багато сьогодні, пісні яких за життя ще стали народні?»).

І весь час мова йде про те, що «влада не хоче (не може) фінансувати нашої пам’яті, не хоче (не може) вшановувати своїх знаменитих митців». Навіть на відкритті меморіальної дошки, сільський голова не втримався і згадав, які надії покладав на благодійний фонд колишнього президента Л.Кучми у питанні ремонту клубу, в якому виступав його улюблений композитор .

Та, схоже, не варто покладатись на когось (в районі, області, Києві), варто просто захотіти і хоч щось спробувати зробити самим, звісно не без сприяння представників влади.

Саме таку небайдужість і виявили жителі Броварок, створивши організаційний комітет і всього за півтора місяці втілили задум. В середині жовтня почався збір коштів на виготовлення меморіальної дошки. Був задум не просто знайти кошти на виготовлення меморіальної дошки, а й долучити до проекту як можна більше людей, щоб якомога більше наших односельців відчули себе причетними до доброї справи, зрозуміли, що не варто покладати надії на когось, а треба діяти самим, знаходячи однодумців і працювати спільно у обраному напрямку. На жаль до проекту по збору коштів долучилось набагато менше учасників, ніж хотілося б. Та все одно за два тижні потрібна сума була зібрана. Велика заслуга в цьому депутатів сільської ради. Вони не лише підтримали ініціативу створення меморіальної дошки, а й внесли перший вагомий грошовий внесок (що дало підстави жителям села дивуватись: навіщо збирати кошти – «депутати вже ж скинулись»? ). Вагомий внесок зробив також педагогічний колектив Броварківської школи та дитячого садка, долучились працівники культури та амбулаторії ЗПСМ. Неоціненні внески від пенсіонерів та тих жителів села, що не мають великих статків. Депутат районної ради Біла Вікторія Володимирівна, заручившись підтримкою депутатів районної ради, зайнялась збиранням дозвільних документів на виготовлення і встановлення меморіальної дошки. За короткий термін було створено ескіз та обґрунтування для встановлення меморіальної дошки. Вирішено було вшанувати на одній дошці пам’ять всіх членів знаменитої родини – Платона, Георгія та Романа Майбород.

Згідно ескізу, на дошці вгорі розміщено напис «Пам’ятаємо і шануємо наших земляків», нижче три портрети з датами життя. Внизу рядки з вірша Андрія Малишка присвяченого Платонові Майбороді, але які можна віднести до кожного з членів знаменитої родини:

«Полтавський край в калиновім вогні

Тебе провів неначе рідна мати,

І зріс митець з маленького дитяти,

Щоб загриміти в рідній стороні.»

По краях дошки орнамент з полтавських рушників у вигляді дерева життя.

Супровідний документ містив обґрунтування встановленню даної меморіальної дошки та історичну довідку про осіб, в честь якої встановлена дошка.

“Георгій Іларіонович, Платон Іларіонович та Роман Георгійович Майбороди були видатними постатями в історії мистецтва України та зробили значний внесок в його розвиток та популяризацію в світі . Народилися вони в селах Пелехівщина та Кирияківка, які нині відносяться до Броварківської сільської ради. Неодноразово бували в Броварках, виступали на сцені місцевого Будинку культури, допомагали місцевим аматорам. В зв’язку з вище згаданими обставинами та ще тим, що на території Полтавської області немає жодного пам’ятного знака, присвяченого членам цієї талановитої родини, громадськість села ініціює виготовлення і встановлення на фасаді Броварківського Будинку культури меморіальної дошки на честь знаменитих земляків.
Історична довідка.

Георгій Іларіонович Майборода (1.12.1913 – 6.12.1992)

Композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист СРСР, народний артист УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, нагороджений орденом В.І. Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, Орденом Дружби Народів , медалями.
Народився 1 грудня 1913 року в селянській сім’ї в селі Пелехівщина.
В творчому доробку композитора опери «Милана» (1960) . «Арсенал» (1960 ) , «Тарас Шевченко»(1964), «Ярослав Мудрий»( 1973), чотири симфонії, «Гуцульська рапсодія», сюїта «Король Лір», кантата «Дружба народів», вокально-симфонічна картина «Запорожці» , концерти, романси, обробки народних пісень.
Помер композитор 6 грудня 1992 року , похований на Байковому кладовищі

Платон Іларіонович Майборода ( 1.12.1918 – 8.07.1989)
Композитор-пісняр, народний артист СРСР (1979 р.), Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка (1962 ), Сталінської премії (1950)
Народився 1 грудня 1918 року в селянській сім’ї в селі Пелехівщина.
В творчому доробку композитора понад двісті пісень на слова А.Малишка, О.Ющенка, О. Пашко, Т.Масенка, а «Пісня про рушник» – стала народною.
Помер композитор 8 липня 1989 року , похований на Байковому цвинтарі

Майборода Роман Георгійович (28.08.1943 – 4.09.2018)
Співак (баритон), народний артист України (1989); Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (1999). Народився 28.08.1943 (с.Кирияківка, Глобинський р-н, Полтавська обл.).
З 1971 по 2012 рік – соліст Київського театру опери та балету (тепер – Нац. опера України).
Серед виконаних партій найвідоміші : Микола, Остап (“Наталка Полтавка”, “Тарас Бульба” Лисенка), Гаральд, (“Ярослав Мудрий”, Г.Майбороди), Салієв (“Прапороносці” О.Білаша), Омар (“Купало” Вахнянина), Євгеній Онєґін, Мазепа (“Євгеній Онєґін”, “Мазепа” Чайковського), князь Ігор (“Князь Ігор” Бородіна), Фіґаро (“Севільський цирюльник” Россіні), Жермон, ді Луна, Набукко (“Травіатта”, “Трубадур”, “Набукко” Верді), Марсель (“Боґема” Пучіні) та ін..
Помер 4 вересня 2018 року, похований в Києві.»

Вчасно було погоджено всі формальності, зареєстровано заяву в районному відділі архітектури та районній раді. У стислі строки у Піщаному було замовлено виготовлення дошки. Всю роботу по збиранню дозвільних документів, із замовлення, виготовлення та встановлення дошки зробила родина Білих – Вікторія Володимирівна та Сергій Петрович.

На 1 грудня було заплановано ряд заходів до 100-річчя Платона Майбороди та вшанування пам’яті знаменитих земляків родини Майбород. Окрім урочистого відкриття меморіальної дошки, було підготовлено святковий концерт. До уваги гостей свята був перегляд книг та краєзнавчих матеріалів зібраних бібліотекарями сільської та шкільної бібліотек.

Урочистості розпочала Біла Вікторія Володимирівна, яка привітала односельців та гостей свята з визначною подією – відкриттям меморіальної дошки , присвяченої знаменитим землякам, розповіла про плани створення інтерактивного музею, де б не тільки акумулювались матеріали про життя і творчість наших знаменитих земляків, а який став би осередком спілкування між різними поколіннями наших односельців, обміну знаннями та досвідом. З вітальними словами виступив гість свята – голова Глобинської районної ради Сьомін В.М., який з самого початку підтримав громадську ініціативу.

Привітав односельців і поділився спогадами про особисте спілкування з членами родини Майбород сільський голова Пиркало Олексій Вікторович. Йому і було надано право відкрити меморіальну дошку. В честь свята організатори розділили між присутніми коровай .

Концерт підготували місцеві аматори, також виступив запрошений на свято танцювальний колектив “АСТАРТА-ЗОРЕЦВІТ” Глобинського районного будинку культури.

«Добрий день , дорогі гості ! Ми раді вітати Вас у цьому залі» – лунає зі сцени сільського клубу.

Зібрались, друзі, ми в світлиці,
Щоб заспівати, як колись.
Щоб в найпрестольнішій столиці
Пісні в вінок один злились.
Бо полтавська земля на таланти багата,
У нас ними повниться кожная хата,
Ще змалечку діти співають і грають,
Далеко-далеко наш край прославляють.»

Приємно вразив глядачів хоровий спів аматорів, серед учасників – педагогічний колектив Броварівської школи на чолі з директором за завучем. Пісня на слова М.Ткача, яку Платон Майборода присвятив братові Георгію «Згадай рідний край», пробудила спогади про колишню славу Броварівського народного хору.

Звичайно ж звучала на концерті й найзнаменитіша пісня композитора, що ще за його життя стала народною «Пісня про рушник” (“Рідна мати моя”) у виконанні Приступа Сергія Валерійовича при супроводі танцювального колективу “Світанок”, що виконав танець з рушниками.

Зачарувала глядачів пісня «Виростеш ти сину…» на слова В.Симоненка у виконанні Парафило Ольги Василівни. А слухаючи пісню «Вчителько моя», у виконанні Дубинки Ольги Василівни кожен поринув у своє шкільне дитинство та згадав улюблену вчительку .

Серед неприємного: наші односельчани, навіть спеціально запрошені, фактично проігнорували подію. Чи то організатори недопрацювали, чи налякала морозна сніжна погода, чи то винна байдужість до всього, що відбувається в селі…

Список осіб, які внесли кошти на виготовлення меморіальної дошки на честь Георгія , Платона та Романа Майбород:

Денисенко С.М.

Покотило С.В.

Бабак О.М.

Паращено Ю.П.

Шиловська В.

Глушко В.

Славута М.О.

Приступ Л.Д.

Білаш С.О.

Біла В.В.

Курочка С.Д.

Пугач А.Л.

Ізосіна Л.С.

Бабак О.Д.

Приступ Т.В.

Годерзашвілі Л.І.

Сорокопуд О.О.

Парафило О.Д.

Парафило В.В.

Семенченко С.Г.

Данілова О.В.

Щербина О.Ю.

Кір’ян Л.І.

Малюх Ю.М.

Забара М.В.

Вдовенко Ю.В.

Лейко В.М.

Годердзішвілі Н.І.

Овчаренко А.А.

Савенкова О.П.

Паращенко М.І.

Литвишко Л.П.

Покотило Л.В.

Печена І.В.

Гончаренко М.З.

Рубіна Т.М.

Дубинка В.М.

Денисенко Н.В.

Корнаш О.М.

Батура І.М.

Діброва В.П.

Смірнова Л.О.

Борщ Т.Л.

Діброва О.В.

Безверха М.М.

Семенченко О.С.

Мірінець І.Ю.