Звістка про приїзд гостей швидко облетіла Броварки. До цієї події готувалося все село, а найбільше — комсомольці і піонери середньої школи. Хвилювалися червоні слідопити, їх керівник Н. В. Денисенко.
На святково вбране шкільне подвір’я зібралося , чимало ветеранів війни і праці, кращі трудівники колгоспу «Ленінець», школярі. Юних слідопитів з Андріївни, що на Київщині, хлібом-сіллю зустрічають секретар парткому колгоспу О. О. Магда, секретар райкому комсомолу Г. Л. Арбачевська, представники трудових колективів села. Гості — слідопити піонерської синої прикордонної застави імені Героя Радянського Союзу П. Т. Тарана з квітами в руках ступають на землю, де народився Герой, і з великим інтересом оглядають школу імені славного земляка, майстерні, навчальні кабінети, спортивний майданчик.
Під звуки урочистої мелодії гості заходять до музею, де кожен експонат розповідає про коротке, але яскраве життя П. Т. Тарана. Ветерани війни, односельці Героя пригадують про свої зустрічі з ним, діляться своїми враженнями. А потім гості розповіли, як вони від свого односельця, що служив на прикордонній заставі імені П, Т. Тарана, дізналися про Героя, як відшукали його рідне село, про що дізналися під час подорожі на прикордонну заставу. В цей час чимало присутніх зібралося біля пересувної виставки «Піонерська прикордонна застава імені Героя Радянського Союзу Петра Тарана на Марші». Альбоми, подарунки воїнів-прикордонників, близьких, рідних, листи, капсули із землею уважно оглядаються, а потім у книзі відгуків з’являються записи.
Недільного дня зустріч продовжилася в сільському будинку культури, який заповнили представники різних поколінь. Секретар парткому колгоспу О. О. Магда, якому надали слово, відзначив, що вже стали традиційними дні пам’яті полеглих односельців. У виступах-спогадах сестри Героя Ф. І. Винник, брата І. А. Тарана, його бойових друзів М. І. Бугая, Г. К. Магди підкреслювалось, що глибоко символічною стала зустріч поколінь на рідній землі Героя в рік, оголошений Міжнародним роком миру.
Хвилюючою була розповідь керівника піонерської прикордонної застави О. Л. Кравченко про пошукову роботу слідопитів, про їх змужніння в трудових буднях.
Потім піонери і комсомольці вносять на сцену 67 факелів — стільки б років виповнилося нині Петру Тихоновичу Тарану. Та воєнне лихоліття позбавило життя Героя в 24 роки. Тож на столі біля його портрета встановлюється 24 факели. Хвилиною мовчання вшановується пам’ять славних захисників Вітчизни, які не повернулися додому з фронтових доріг.
Цього дня довго лунали пісні в будинку культури, школярі дарували квіти ветеранам війни, солдатським вдовам, а потім демонстрували аматорську кінострічку «Пам’ять». Гірлянди Слави, квіти лягли до пам’ятника В. І. Леніну та Меморіалу Вічної Слави.
На згадку про зустріч учні обмінялися пам’ятними сувенірами, намітили спільні плани пошукової роботи. Попереду у юних андріївців —. напружена боротьба за право носити школі ім’я П. Т. Тарана, а червоних слідопитів з Броварок чекає захоплююча подорож на прикордонну заставу імені славного земляка.
М.Мітла – директор Броваркіаського будинку культури, слухач університету журналістики на громадських засадах при редакції газети «Зоря комунізму».
В. Калчугін – інструктор райкому Компартії України.
Зоря комунізму .- 1986.- 12 квітня