Після школи у своєму селі комсомолка закінчила Нововоронцівський сільськогосподарський технікум на херсонщині. Повернувшись додому в Броварки, недовгий час працювала в колгоспі «Ленінець» бухгалтером по обліку готової продукції, а потім чотири роки – економістом у радгоспі «Червоний партизан». Після переїзду в своє село Ганна Черима спочатку трудилася обліковцем у тракторній бригаді, останні чотири роки очолює першу комплексну бригаду.
Прийняла бригаду не кращу – одну з найвідсталіших. Одержували тут низькі врожаї, працівники ферм не могли похвалитися продуктивністю тварин.
– Зразу дуже важко було, не знала, за що братися,- пригадує Ганна Макарівна.- Найбільш прикро було те, що не всі прислухалися до зауважень і пропозицій, не всі охоче ставились до виконання завдань. Вимогливість, принциповість ватажка не припали до серця не тільки декому з рядових колгоспників, а навіть і з керівників низових ланок. Низька трудова дисципліна була серед механізаторів тракторної бригади, членів колективу молочнотоварної ферми.
Найкращими словами характеризує Г.М. Черима комуніста Івана Магерю – бригадира тракторної. З його приходом у колективі відбулись хороші зміни. Трактористи, комбайнери, причіплювачі відчули, що саме вони творці врожаю, відповідають за нього.
– Я знала, що з людьми нелегко працювати,- говорить Черима.- Та я твердо була переконана і в тому, що вони все зроблять, якщо знайти підхід до серця кожного трудівника.
Не підвищувала голосу. Не докоряла колючими словами. Переконувала: «Більше внесемо добрив на плантацію, краще доглянемо буряки – одержимо вищий урожай. Для колгоспу і для себе виграш».
Не зразу, але з часом члени бригади все більше проймалися вірою у те, що ватажок має рацію. В 1974 році комплексна бригада №1 зібрала з кожного гектара 47,6 центнера зернових і 403 центнери цукрових буряків. Виборов першість у змаганні колектив, який недавно був відсталим, якому на зборах і нарадах часто докоряли за низьку культуру землеробства, погану організацію праці.
Ганна Макарівна скромна, вона зовсім не хоче говорити про якісь особисті заслуги. Хвалить людей, дякує їм за труд.
Не місце красить людину, а людина місце. Це переконливо довела Ганна Черима. Вмілого організатора виробництва, бійця переднього краю комуністи обласної партійної конференції обрали делегатом 25 з’їзду КПРС
Складні погодні умови минулого року вплинули на врожайність вирощуваних культур. У першій комплексній зібрали 25.4 центнера ранніх зернових з гектара.
Ганна Макарівна відзначає здібності Івана Магері, члена КПРС Івана Федоровича Морозенка, комсомольця Григорія Борща та інших членів механізаторської сім’ї. Вони душею вболівають за долю врожаю, дотримуються всіх вимог агротехніки.
На площі 148 гектарів у бригаді було посіяно цукрові буряки. На догляді за ними трудилися члени комсомольсько-молодіжної ланки Г.Борща. І хоч молоді механізатори не взяли запланованого врожаю – одержали 173 центнери коренів з гектара, бригадир не розчаровується. Це на площі, де з весни до осені гуляли суховії, яка не знала дощу.
Одну з ланок у бригаді очолює Олександра Панасівна Мовчан. Ця працьовита жінка вимоглива до механізаторів і членів ланки, добре розуміє роль і значення бригадира.
Третій рік на пенсії, але продовжує залишатися в строю Парасковія Іванівна Подорожня. Якось їй запропонували взяти неповну ділянку для обробітку. Не погодилась. Трудиться на буряках, як і всі. З неї беруть приклад подруги.
Добросовісно ставиться до виконання своїх обов’язків Катерина Павлівна Трибрат. Вона, як і Парасковія Іванівна,- один з кращих порадників та помічників бригадира.
Не одна П.І.Подорожня – на плантації трудяться й інші ветерани. Позаторік ланка Марії Карпівни Гвоздик виростила на закріпленій площі по 509 центнерів коренів.
Головний агроном колгоспу, великий знавець свого діла Дмитро Іванович Мошенець, вказуючи на рекордний урожай літніх колгоспниць, заявляє, що згуртувала і запалювала пенсіонерок на добру справу комуністка Г.М.Черима.
Колектив першої комплексної славиться і кращими показниками в розвитку, продуктивності громадського тваринництва. У минулому році на фермі одержано від корови 2900 кілограмів молока.
У тваринництві найбільше трудиться жінок. Хто не знає в селі Валентину Павлівну Гвоздик? Вона доглядає тварин близько тридцяти років. Торік одержала 3100 кілограмів молока від корови. Як комуністка, кличе вперед подруг по праці словом і ділом.
У завершальному році близько трьох тисяч кілограмів продукції одержали від тварин закріплених груп Мотрона Іванівна Габа, Надія Григорівна Маркобог, Любов Денисівна Івершень, Лідія Никифорівна Коваленко.
Різко поліпшилися справи на фермі після того, як колектив очолив Михайло Васильович Литвишко. За спеціальністю зоотехнік, ділова людина. Разом з Ганною Черимою комуніст вирішує питання кадрів, проводить серед тваринників ідейно-виховну роботу.
Велике то діло вміти підійти до людини, заглянути їй в душу, зігріти увагою та теплом. Лідія Іванченко прийшла позаминулої осені з ланки на ферму працювати тимчасово. Потрудилася місяць, другий та так і лишилася в новій сім’ї виробничій.
З ентузіазмом працює Ольга Іванівна Шпортун телятницею. Домогтися в нинішніх умовах приросту живої ваги тварин 700-800 грамів на кожну голову – не така проста справа.
Гарні Броварки. Виросла, помолоділа давня, стара частина села, широкими вікнами, повними сонця і простору, дивляться на світ добротні оселі, розташовані у новій його частині. Хороші, працьовиті тут люди. Такі, як Ганна Черима, Валентина Гвоздик, Олександра Мовчан, Лідія Іванченко – слава і гордість колгоспу. Вивчивши і обговоривши проект ЦК КПРС до ХХУ з’їзду партії «Основні напрями розвитку народного господарства СРСР на 1976-1980 роки», члени колективу комплексної бригади №1 взяли підвищені соціалістичні зобов’язання на перший рік десятої п’ятирічки.
П.Бондаренко