В 60-і роки бібліотечному обслуговуванню населення стали приділяти більше уваги. Оскільки Броварки були центром сільської ради в селі повинна бути державна сільська бібліотека при сільській раді. Завідуючу мала назначати сільська рада по згоді районної бібліотеки, затверджувалась районним відділом культури.
Броварківська сільська бібліотека створена шляхом реорганізації при клубної бібліотеки. В 1960 році в бібліотеці за дуже недовгий час змінилось кілька працівників (Покутня М.С., Малько С.Ф., Покутня М.С., Могилкіна Наталія Євгеніївна, знову Малько С.Ф.). Статус сільської бібліотека найвірогідніше отримала саме під час роботи Могилкіної Н.Є. Бо вже в акті передачі фонду від неї до Малько С.Ф. бібліотека вперше називається сільською, а не при клубною. До початку 70 – х років Софія Федорівна була завідуючою і єдиним працівником бібліотеки. В 70-і роки в бібліотеці стало два працівники. ( 1973- Бідаш ?, 1974-1977 – Кравченко Валентина Василівна,1974, 1977-2002 – Бабенко Надія Степанівна)
Згідно даних про хід виконання міжвідомчих планів бібліотечного обслуговування 1959-1962рр. на території Броварківської сільської ради окрім Броварківської сільської бібліотеки працювали: Петрашівська при клубна, Броварківська шкільна, колгоспна бібліотеки, в зону обслуговування яких окрім Броварок входили села Петрашівка, Павлівка, Тимківка, Солодівка, радгосп «Червоний партизан». Населення зони обслуговування становило 2429 (1959), 2557 (1962) чоловік , з них дітей 639. Читачі Броварківської сільської бібліотеки 428 (1959 р.) , 612 (1962 р.).
З акту інвентаризації бібліотечного майна за 1962 рік можна скласти враження про матеріальний стан бібліотеки, яка займала спочатку пристосоване приміщення – звичайний сільський будинок, а трохи пізніше ділила будинок з сільською радою (невеличке приміщення з окремим входом, крихітним коридором і кімнаткою площею не більше 9 м3. ) . З наявності «лампи з стеклами» виходить, що електричного освітлення в бібліотеці не було, або ним можна було користуватись не весь час. Бібліотека мала лише 1 двосторонній і 4 односторонні стелажі, одну етажерку, та 1 книжкову шафу, 2 столи, півтора десятка стільців ( з яких, при переселенні в будинок сільської ради, 10 віддали на користування сільської ради). В кінці 50-х бібліотека отримала каталожний ящик і почала вести каталоги ( алфавітний і систематичний). З наявності динаміка «Чайка», можна зробити висновок про те що бібліотека була радіофікована.
В кінці 1965 року бібліотека перейшла в новозбудоване приміщення будинку культури, де їй була виділена окрема кімната площею 48 м3 , в ній розмістилися абонемент і читальний зал. БК мав парове опалення, був електрифікований. Тобто відпала потреба в гасових лампах, окремих опалювальних плитах взимку, а також наявний в будинку культури техпрацівник позбавляв потреби бібліотекарю витрачати час на прибирання приміщення. А ще значно розширилось коло читачів бібліотеки. БК збудували в новому адміністративному центрі села, щоденні кіносеанси стимулювали і відвідини бібліотеки, часто цілими родинами. До початку сеансу можна було не лише вибрати книгу, а й переглянути газети та журнали ( до 30 назв періодики в рік).
24.05.1967 року згідно рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Ленінець» в фонд Броварківської сільської бібліотеки було передано 84 примірники колгоспного книжкового фонду. Колгоспна бібліотека припинила своє існування.
В 70-і роки до роботи бібліотек з’явились нові вимоги, серед яких були: створення бібліотечних рад, впровадження МБА (міжбібліотечного абонементу), подвірні обходи. Велика увага приділялось залученню нових читачів, обслуговуванню дітей. Саме через вимогу залучення до читання всього населення села склалась практика «приписок». Збільшився контроль за роботою бібліотеки з боку Градизької зональної, Глобинської районної, Полтавської обласної ( в тому числі юнацької і дитячої) бібліотек, а також їх методична допомога ( особливо після створення методичного відділу при районній бібліотеці). Серед основних порад для покращення роботи бібліотеки в першу чергу звертається увага на ідеологічну складову роботи ( пропаганда творів основоположників марксизму ленінізму та партійних документів), робота по пропаганді сільськогосподарської літератури, залучення нових читачів, робота з дітьми і т.п.
Бібліотека мала б формувати свої фонди згідно планів комплектування та на практиці бібліотека мала ті книги, які надсилав бібколектор, районна бібліотека та оплачувалися місцевим господарством. Підписка на періодичні видання здійснювалась за рахунок культурного фонду місцевого господарства. Серед журналів, які передплачував бібліотеці колгосп – «Вітчизна», «Більшовик України», «Дніпро», «Україна», «Комуніст України», «Радянська жінка», «Колхозное производство», «Колхозник Украины», «Зміна», «Народний Китай» та ін.
Серед документації, що збереглися в бібліотеці акти передачі літератури придбаної за рахунок культурного фонду колгоспу «Ленінець» партійній організації колгоспу для слухачів політшколи.
Бібліотекар складав окрім річного, поквартальні плани роботи ( іноді й щомісячні). На початку кожного обов’язково вказувалось на виконання якого партійного пленуму чи з’їзду ведеться робота бібліотеки. Заплановані основні показники роботи: читачі, книговидача. Серед форм роботи книжкові виставки, рекомендовані списки, бібліографічні огляди, бібліотечні плакати, обговорення книги. План затверджувався головою сільської ради.
Боротьба за ідеологічну чистоту фонду, яка було послабилася в 60-і роки з новою силою розгорнулась в 70-і. В бібліотеку регулярно надходили рекомендовані списки книг, які згідно наказу головного управління по охороні державних таємниць у пресі про Раді Міністрів УРСР потрібно вилучити з фонду і знищити.
Замість районного цензора контроль за вилученням «шкідливих книг» покладається на працівників районної бібліотеки та вводиться взаємна перевірка між працівниками бібліотек. Так в 1973 році в бібліотеки було направлено листа такого змісту «Незважаючи на планомірну роботу бібліотекарів району по вилученню з фондів застарілої в ідейно-політичному відношенні літератури, в окремих бібліотеках під час перевірок виявляються випадки безвідповідальності у виконанні вказівок Головліту: не зберігаються акти про знищення відповідних видань, або навіть списані по акту застарілі в ідейно-політичному відношенні книги продовжують залишатися в фондах.
Обласне управління культури та районний відділ культури звертають вашу увагу на неприпустимість подібних фактів і, надсилаючи список книг, які вилучаються згідно наказів Головліту, зобов’язує організувати взаємоперевірку фондів ваших бібліотек з метою виявлення і вилучення застарілих в ідейному відношенні видань.» Далі йде роз’яснення як саме повинні бути складені акти та графік взаємоперевірок. Зокрема бібліотекар Броварківської бібліотеки має перевірити книжковий фонд Бугаївської бібліотеки та надати акти в району бібліотеку.
Саме після такого листа з Броварківської бібліотеки було вилучено книги: П.Шемета «Україна наша Радянська» (1973 рік), книги про Китай та китайських авторів, (навіть китайські казки), матеріали ХХ з’їзду партії, роботи М.Хрущова, дитячі книги О.Бердника та Н.Томана (1974рік), М.Руденка (1978), В.Сокола (1979).
Бібліотеки мали бути відкриті не менше 5 годин в день ( при 2 працівниках 7 годин). В літній час збільшувались вечірні години для обслуговування (до 20 години). Вихідним днем був понеділок.