22 листопада 2018 року напередодні щорічного національного пам’ятного дня в Україні, що припадає на четверту суботу листопада у Броварківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів було проведено годину памˊяті «Згадайте нас, бо ми колись жили…» ,присвячену Дню памˊяті жертв голодоморів. Сільський бібліотекар Курочка С.Д. розповіла про трагічні сторінки в історії України, а саме: «Голодомор 1932 – 1933 рр. став для українців найбільшою трагедією і найтяжчим злочином проти цілого народу. Упродовж десятиріч підручники історії, засоби масової інформації не друкували жодного рядка про голодний 1933 рік — один з найстрашніших злочинів сталінщини проти власного народу. Злочину, перед яким здригається світ, і який намагались приховати в країні, що його породила. Про страшне лихо не дозволялося відкрито говорити, навіть згадувати в офіційних документах. Проте в пам’яті очевидців тих жахливих років, свідків, яких щодня стає менше й менше, пам’ять про голод про померлих рідних і близьких довіку закарбувалася. У період демократизації і гласності «біла пляма» нашої історичної науки виведена із забуття.
Дуже важко усвідомити, що на найродючиших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік загинуло від голоду, за різними відомостями від 3,5 до 10 млн. людей, майже третина яких – діти. Потім Світлана Дмитрівна розповіла про книги, які є у бібліотеці, присвячені темі голодомору 1932-1933р.р., 1946-1947 р.р. та про односельців, які пережили ці страшні події, зокрема про родини Майбородів, Чуйків. Потім учні запалили свічки памˊяті та ознайомилися з виставкою літератури.
На закінчення педагог-організатор Щербина О.Ю. нагадала дітям, щоб 24 листопада 2018 року о 16.00. діти не забули взяти участь у загальноукраїнській акції « Запали свічку». Хай у кожній оселі, у кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом , поставить свічку перед образом Божим. Це – знак нашої пам’яті. Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих. Це -світло очищення задля нашого майбутнього.
Ми живемо. Живе наш народ. І нехай так буде завжди. (із сторінки Семенченко С.Г. в Фейсбуці)
