ПІД ЗОРЕЮ ЩАСТЯ
Стаття-репортаж кореспондентів районної газети “Зоря комунізму” В.Покотила та В.Ярошевського “Під зорею щастя” про село Броварки , опублікована 5 грудня 1975 року
Позначка: Броварківська школа (51 публікацій)
«МАНДРІВКА КАЗКОВИМ ЛІСОМ” (по сторінках книг В.Нестайка)
Стаття з “Зоряної криниці” (додатку до районної газети “Зоря Придніпров’я”) за лютий місяць 2015 року про гру подорож “Мандрівка казковим лісом”
МИ ЛЮБИМО ТЕБЕ, КНИЖЕЧКО!
Вже звичними стали для учнів 4-го класу Броварківської школи бібліотечні уроки. На них четвертокласники знайомляться з науково-пізнавальною літературою для молодших школярів, діляться враженнями від прочитаних книг, дізнаються про те, як створюється книга, які матеріали використовувалися з давніх часів для виготовлення книг. Так було і цього разу. А своєрідним підсумком вивченого стала гра розумних, веселих і кмітливих… Читати далі »
Лобода Євдокія Григорівна.(спогади)
Народилася 3 березня 1923 року в селі Білоцерківка Велико-Багачанського району Полтавської області. Тато Бондаревський Григорій Федорович мав на той час хорошу освіту (він закінчив 5-ти класну школу), мав хороший музичний слух, був капельмейстером духового оркестру, мама була колгоспницею. В сім’ї виховувалось 4 дітей. Якраз перед самою Великою Вітчизняною війною закінчила 10-ий клас Білоцерківської школи, і відвезла документи на вступ до Полтавського педагогічного інституту на історичний факультет. Та війна перекреслила всі плани на навчання. Батько і старший брат пішли воювати. Фронт швидко наближався і заняття в інституті не почались. В 1943 році в селі забрали всю молодь на роботи в Німеччині, уникнути цієї участі вдавалось хіба що дітям поліцаїв, які служили фашистам. А у мене на фронті був батько і брат, а вдома мама, молодші брат і сестра, які б обов’язково постраждали. Потрапила у Східну Пруссію (нині це Калінінградська область Росії), весь час працювала у бауера (фермера), робила всю чорну роботу по господарству, яке було чималим. Основним завданням було доїти корів. 29 березня 1945 року наші війська звільнили Кенігсберг.
Парафило Анастасія Петрівна
Парафило (Дзюба) Анастасія Петрівна народилася 29 травня 1934 року в місті Житомир в родині військовослужбовця Дзюби Петра Пимоновича та офіціантки військової їдальні Євдокії Петрівни. В зв’язку з переводом батька на службу у військову частину міста Перемишля, сім’я переїхала до цього міста. Тоді воно було поділене на дві частини: одна належала Польші, друга – СРСР. Коли почалася війна 22 червня 1941 року, батько о 4-ій годині побіг у військову частину. Місто 4 рази переходило з рук в руки. Наші бійці мужньо захищали місто. Нас, як сім’ї військовослужбовців, змогли вивезти з міста, спочатку в Житомир, звідти евакуювали в Сталінградську (нині Волгоградську), а через короткий час в Саратовську область. До школи я могла ходити поки не потрібне було тепле взуття, а потім не було в чому. Від тата отримали лише один лист (ще в Сталінградській області) і «атестат» по якому ми могли отримувати його гроші, як сім’я військового офіцера. Більше ніяких звісток від нього ми не мали. В 1943 році, як тільки Полтавщина була звільнена, мама отримала пропуск і ми переїхали жити в Петрово-Роменський (нині це Гадяцький) район. Два тижні жили на станції Венеславівка, спочатку в приміщенні вокзалу, а потім під підбитими танками.
Під знаком Соборності України
Перший тиждень після канікул пройшов у Броварківській школі під знаком Соборності України. 22 січня 2018 року у школі було випущено інформаційний бюлетень « 22 січня – День Соборності України» ( підготувала педагог-організатор Щербина Ольга Юріївна), Було проведено годину спілкування «Україна Соборна – моя славна держава!» (http://globosvita.pl.ua/novuvuzishkil/1569-22———-), конкурс малюнків “Єдина країна – рідна Україна”, виховна година “Україна – єдина країна”
Година цікавих повідомлень “Державний герб України”
30 січня 2018 року бібліотекар Броварківської СБФ Курочка С.Д. провела для учнів сьомого і дев’ятого класів годину цікавих повідомлень «Державний герб України».
Година спілкування “Людської пам’яті свічу яскраву запалим”
У Броварківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів проведено година спілкування “Людської пам’яті свічу яскраву запалім ”, присвячену пам’яті Героїв Крут “ 1 лютого 2018 року у Броварківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбулася година спілкування “Людської пам’яті свічу яскраву запалім ”, присвячена пам’яті Героїв Крут ,яку підготували учні 8 класу разом з класним керівником Парафило Віктором Васильовичем. http://globosvita.pl.ua/novuvuzishkil/1602-2018-02-02-14-38-10
Колісник (Коваленко) Ганна Савівна (1926-2016)
Народилась я 2 червня 1926 року в селі Броварки в сім’ї селянина-середняка. Тато – Коваленко Савка Макарович, мама Коваленко (Журенко) Харитина Самійлівна. Коли була колективізація , батьки стали членами ТСОЗу «Серп і Молот». Голодовку наша сім’я пережила, бо батько зумів сховати мішок зерна від «буксирів». Пам’ятаю приказку тих часів «Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні, ще й показує рукою, куди лізти за мукою». Приказували тато, як почули, щоб нікому її не розказувала. В школу пішла в 1933 році. Перші чотири класи навчались в так званій «куркульській» хаті (казали «Ларионівській» – коли організовували ТСОЗ «Серп і молот», діда Лариона розкуркулили і виселили з хати, де він жив, а хату віддали під школу). Вчителями в нашій школі були Запорожець Катерина Яківна та Гутнір Лев Григорович. З п’ятого класу навчались в приміщенні «червоної» школи (колишня земська школа). В ній навчались з 5 по 7 клас випускники початкових шкіл: двох куткових Броварківських і Петрашівської початкової. При школі були квартири вчителів, бібліотека.
Година пам’яті “Згадайте нас, бо ми ж колись жили”
22 листопада 2018 року напередодні щорічного національного пам’ятного дня в Україні, що припадає на четверту суботу листопада у Броварківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів було проведено годину памˊяті «Згадайте нас, бо ми колись жили…» ,присвячену Дню памˊяті жертв голодоморів. Сільський бібліотекар Курочка С.Д.