Позначка: літератори (7 публікацій)

Стаття краєзнавця О.Логвина «Глобинський слід в історії врятування світових шедеврів» («Зоря Придніпров’я», 6 листопада 2020 року) розповідає про Леоніда Рабиновича (Волинського).

Леонід Наумович Рабинович (Волинський) – письменник, художник театру, графік. Народився 19 грудня 1912 року (1 січня 1913 р.) в Одесі. У 1930 -1934 роках навчався в Київському художньому інституті, після закінчення якого працював театральним художником.
Брав участь у Другій світовій війні. Потрапив у полон, втік, дійшов до Німеччини і в квітні 1945 року в званні лейтенанта опинився у Дрездені. Там з групою солдатів розшукав місце зберігання картин Дрезденської галереї і організував їх евакувацію. Після війни повернувся до Києва. З 1968 року проживав в Москві, де і помер 28 серпня 1969.

Фраза з його біографії «втік з полону» – безпосередньо стосується наших земляків (Іщенко Євгенія Омелянівна, Іщенко Олександр), які врятували з полону і деякий час переховували майбутнього письменника, який пізніше описав ці події в автобіографічному оповіданні “Сквозь ночь”. Незадовго до смерті приїздив у наше село до своїх рятівників – оповідання “Двадцать два года”