Позначка: медицина (13 публікацій)

Хомець (Дубенко) Олександра Антонівна (1930-2017)

Народилася 1930 року в селі Ніколаївка(Миколаївка) Мозоліївської сільської ради Градизького району в сім’ї колгоспників. У Ніколаївці на той час була лише початкова школа, її закінчила вже під час війни (в 1941-42 роках в селі працювала школа), семирічку закінчувала вже після того, як село було визволено від німецько-фашистських загарбників – з 1943 по 1946 рік. 8 клас закінчувала в Шушвалівській школі (1947 рік). Після 8-го класу Шушвалівської середньої школи поступила навчатись в Кременчуцький медичний технікум на акушерське відділення, який закінчила в 1950 році. Тоді всі випускники медичних учбових закладів були військовозобов’язаними, дипломи нам видавались лише після того, як через шість місяців ми привозили з місця розпреділення справку про те, що ми дійсно там працюємо. Після навчання була направлена в Дрогобицьку область Рудківський район (нині Львівська область). Нас з курсу туди потрапили троє (дівчата з Морозівки, Пугачівки і я). Одну з нас (вона найменша була) залишили в районі, а нас направили в села. Я потрапила в село Михайлевичі за 20 кілометрів від райцентру. Там, до того як я приїхала, ФАПу не було, мені виділили звичайну хату (людей звідти виселили десь в Сибір), в одній половині я жила, а в іншій мала організувати ФАП. Там я пропрацювала 2 роки фельдшером, а в 1953 році мене перевели в село Дубаневичі того ж району, завідувала там фельдшерсько-акушерським пунктом до 1956 року.

Марія Семенівна Авдєєва

Марія Семенівна народилась в Орловській області в 1906 році. Все життя говорила російською мовою, хоч більшу частину життя пропрацювала в селах на Полтавщині. Закінчила Дніпропетровський медичний інститут в 1937 році. Разом з чоловіком, теж лікарем працювала в Донецькій області. Коли почалась війна, чоловік був призваний до армії і загинув на фронті. Марія Семенівна разом з… Читати далі »

Медичне обслуговування до 60-х років ХХ ст..

Медичне обслуговування до 60-х років ХХ ст..

До кінця 20-х років ХХ ст.. медичних закладів у селі Броварки не було. При потребі користувались допомогою бабки-знахарки чи бабки-повитухи.

Броварки відносились до Лебехівської медичної дільниці , куди входило 15 великих сіл і більше 20 хуторів ( майже вся Святилівська та більша частина Мозоліївської волості). Всю цю територію обслуговувала Лебехівська земська лікарня, яка існувала з 1897 року. Часто тут зовсім не було лікаря, а працювало 2-3 фельдшери. Звісно на стан охорони здоров’я це мало впливало. Поданню акушерської допомоги на селах земство приділяло мало уваги. Одна акушерка на лікарській дільниці могла подавати допомогу при родах лише обмеженій кількості породіль у тому населеному пункті, де містилася дільниця. На початку XX ст. в губерніях, де було запроваджено земство, за допомогою лікарів і акушерок народжувало не більш ніж 2 % селянок, решта зверталися до повитух.