ЗНАЙОМСТВО. ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОЛІСНИК Так ви легко продовжите думку й відразу впізнаєте людину. Мова йде про нашого незабутнього і добре шанованого земляка, одного з кращих керівників, тодішнього голову сільськогосподарського колективу, а саме артілі “Ленінським шляхом” Градизького району, буде згодом назва колгосп “Ленінець” (в укрупненому реформованому Глобинському районі) – розповідатимемо за офіційними матеріалами, даними обліку, звітами,… Читати далі »
Спогади Малько (Войтенко) Надії Василівни про своє життя , і зокрема про воєнне дитинство.
Лисак Іван Дмитрович був директором Броварківської середньої школи з 1977 по 1982 рік. Окрім коротких біографічних даних , стаття Г.Поліщука “Шлях довжиною у півстоліття” про Опришківську восьмирічну школу і її директора Лисака Івана Дмитровича ( 1964-1977рр), опубліковану в газеті “Зоря Придніпров’я” за 6 вересня 2019 року.
Стаття про життя і подвиг Петра Тихоновича Тарана із книги Григор’єва В. Роде наш прекрасний. Історія Глобинського району в особах.- Полтава:АСМІ, 2007.-с.77-78
Стаття краєзнавця О.Логвина «Глобинський слід в історії врятування світових шедеврів» («Зоря Придніпров’я», 6 листопада 2020 року) розповідає про Леоніда Рабиновича (Волинського).
Леонід Наумович Рабинович (Волинський) – письменник, художник театру, графік. Народився 19 грудня 1912 року (1 січня 1913 р.) в Одесі. У 1930 -1934 роках навчався в Київському художньому інституті, після закінчення якого працював театральним художником.
Брав участь у Другій світовій війні. Потрапив у полон, втік, дійшов до Німеччини і в квітні 1945 року в званні лейтенанта опинився у Дрездені. Там з групою солдатів розшукав місце зберігання картин Дрезденської галереї і організував їх евакувацію. Після війни повернувся до Києва. З 1968 року проживав в Москві, де і помер 28 серпня 1969.
Фраза з його біографії «втік з полону» – безпосередньо стосується наших земляків (Іщенко Євгенія Омелянівна, Іщенко Олександр), які врятували з полону і деякий час переховували майбутнього письменника, який пізніше описав ці події в автобіографічному оповіданні “Сквозь ночь”. Незадовго до смерті приїздив у наше село до своїх рятівників – оповідання “Двадцать два года”
В третьому томі “Книги пам’яті України. Полтавська область” містяться дані про уроженців Броварківської сільської ради, які загинули під час другої світової війни.
26 березня 1965 року до 40-річчя Перемоги в районній газеті “Зоря комунізму” в рубриці “В сузір’ї Героїв” була опублікована стаття В.Покотила ( який , до речі, деякий час проживав у Броварках) про нашого земляка , Героя Радянського Союзу Петра Тихоновича Тарана.
Стаття Івана Сорокопуда “ШАНУЮТЬ ПАМ’ЯТЬ ПРО ГЕРОЯ ПЕТРА ТАРАНА” в газеті “Зоря Придніпров’я” за 19 липня 2011 року.
Життєвий шлях генерал-майора Парафило Терентія Михайловича, опублікована в книзі В.Григор’єва “Роде наш прекрасний”
Матеріали про життя Петра Тихоновича Тарана, зібрані учнями Броварківської школи.